Єврокомісія пропонує подовжити дію тимчасового захисту для українців до березня 2028 року

Єврокомісія запропонувала продовжити дію тимчасового захисту для українців до березня 2028 року. Водночас країнам ЄС рекомендовно розпочати поступову відмову від надзвичайного режиму та перехід до звичайних міграційних правил.

Про це повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Брунер.

Згідно з пропозицією, держави-члени мають завчасно готуватися до завершення механізму тимчасового захисту: допомагати українцям переходити на національні дозволи на проживання, робочі та студентські візи, а також розробляти програми добровільного повернення до України після покращення безпекової ситуації.

Водночас, як повідомлялося раніше, пропонується не поширювати механізм тимчасового захисту на новоприбулих чоловіків призовного віку. Йдеться не про українців, які вже отримали цей статус у країнах ЄС, а про осіб, які в’їжджатимуть після набрання новими правилами чинності, якщо їх буде остаточно затверджено.

Водночас відмова у наданні тимчасового захисту не означатиме автоматичної депортації. Чоловіки призовного віку збережуть можливість оформити іншу законну підставу для перебування — наприклад, отримати робочу чи студентську посвідку на проживання, скористатися програмою возз’єднання сім’ї або звернутися за міжнародним захистом в індивідуальному порядку.

Таким чином, для цієї категорії зміниться сам порядок в’їзду та легалізації. Якщо зараз схема фактично виглядає як «в’їзд — реєстрація — автоматичне отримання тимчасового захисту», то в майбутньому вона може трансформуватися в модель, за якої автоматичний захист більше не надаватиметься, а право на перебування потрібно буде обґрунтовувати через звичайні міграційні процедури.

Фактично Європейський Союз розпочинає перехід від надзвичайного режиму, запровадженого після початку повномасштабної війни, до стандартної міграційної системи. При цьому українці, які вже перебувають у країнах ЄС, збережуть правову визначеність, тоді як для новоприбулих чоловіків призовного віку передбачається індивідуальна оцінка підстав для проживання замість автоматичного надання тимчасового захисту.