Омбудсман України назвав нардепам вузькі місця житлових програм для ВПО

Внутрішні біженці, які намагаються скористатися програмами житлової підтримки, стикаються з проблемами та обмеженнями, які  інколи не мають ніяких пояснень та часто - будь якого  сенсу.

Про це заявив на засіданні тимчасової Слідчої комісії ВР з питань захисту ВПО Дмитро Лубінець, Омбудсман України.

Приклад № 1: важке "єВідновлення" 

Наприклад, програма "єВідновлення" передбачає компенсацію за знищене житло, зокрема через житлові сертифікати. Люди подають документи, які мають бути розглянуті за 30 днів.

Якщо за цей час населений пункт визнають повністю окупованим, громадянин ризикує отримати відмову, хоча подав заяву ще до зміни цього статусу. Тобто фактично право людини на компенсацію, можливість отримати нове житло залежить від оперативності роботи посадовців, на яких громадянин не має ніякого впливу, та від швидкості просування фронту. Як це можна пояснити? Ніяк.

"Всі ж знають, як виглядають окуповані міста та міста  на лінії фронту. Немає ніякої різниці, окуповане місто повністю чи частково - там неможливо жити, навколо все зруйноване. Тому треба хоча б врегулювати формальність: документи мають розглядатись за статусом міста на момент подачі заяви, а не на момент, колі комісія нарешті їх опрацювала", - вважає Дмитро Лубінець.

Приклад № 2: житлові норми для біженців

У межах програми "єОселя" нормативна площа квартири для сім’ї з двох або трьох осіб становить 73,5 кв. м. На кожного наступного члена сім’ї передбачено ще 21 кв. м, але до розрахунку включають лише чоловіка або дружину та дітей до 21 року, які проживають разом.

"Але ж з прифронтових регіонів люди виїжджають великим сім’ями. Уявіть родину з восьми людей: чоловік, дружина, двоє дітей віком 12 і 23 роки та четверо літніх батьків. Площу розрахують лише на трьох членів сім’ї - 73,5 кв. м. Ще п’ятьох викреслюють. По факту виходить трохи більше ніж 9 кв. м на людину. В такому помешканні розміститись вкрай складно", - навів показовий приклад Омбудсман.

Водночас люди старшого віку можуть потребувати ще й постійного догляду, але ані врахувати їхню присутність під час оформлення "єОселі", ані взяти на них окремий кредит через вікові обмеження неможливо.

Кредит однаково потрібно повертати - то тоді в чому сенс обмежень, які викреслюють можливість хоча б врахувати літніх членів родини? 

Приклад № 3: обмеження на витрати

"Гранична вартість квадратного метра житла в Києві становить 63 000 грн. Знайти квартиру за такою ціною складно. Часто громадяни готові доплатити за рахунок власних коштів - але встановлені обмеження не дозволяють. Звісно, можна пошукати ще, або знайти інший вихід із ситуації, але чи має сенс це обмеження в контексті ВПО? 

Держава зацікавлена у тому, щоби люди залишались в Україні, жили, працювали та платили податки тут. Вважаю, що варто максимально спростити життя тих, хто вже втратив все одного разу та, незважаючи ні на що, все одно залишається в Україні", - такого висновку дійшов Дмитро Лубінець, як повідомляє його пресслужба в офіційному ТГ-каналі.