Перші враження: 10 особливостей Німеччини, які дивують українців

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Німеччина прийняла понад 850 000 українських біженців. Більша частина військових утікачів приїхала до Європи перший раз. UAMEDIA поспілкувалася з українцями, які вперше потрапили до Німеччини, і дізналася, що найбільше їх вразило у цій країні.

1. Неділя - день тиші

Українці звикли використовувати вихідні з користю, а у людей, які працюють, часто немає іншого часу для здійснення покупок. Втім у Німеччині, як і в деяких інших країнах Європи, неділя - це день відпочинку. У тому числі - і для працівників сфери торгівлі. Цього дня у країні не працюють ані торговельні центри, ані крамниці, зачинено навіть більшість аптек.

“Ми приїхали до Берліна у суботу, і ледь заселилися, нас одразу повели до супермаркета. Мені незрозуміло було, до чого такий поспіх, адже звикла до того, що у великих містах завжди є доступ до магазинів, навіть цілодобовий. Вже наступного дня, коли згадала, що не купила цукру, збагнула, що і до чого. Велике місто у неділю завмерло, а відкритими були лише кав'ярні та пекарні. Обійшовши весь район, я знайшла відчиненою лише єдину крамничку, у якій продавали воду і снеки. За три місяці у Німеччини ми вже звикли до такого режиму роботи магазинів, але до шопінгу тепер ставлюся більш відповідально”, - розповіла киянка Олена.

2. Блиск і чистота

Німеччина - одна з найчистіших країн світу. Німці люблять порядок і охайність у всьому, приділяючи прибиранню значно більше часу, ніж це роблять представники інших національностей. Звісно, комунальні служби задіюють до прибирання вулиць найсучасніші засоби і техніку, але німецька чистота - це передусім відповідальність самих громадян.

“Перебуваючи у Німеччині, ми побували у великих і маленьких містах, жили у селі і на хуторі, геть відірваному від цивілізації. І скрізь я була вражена чистотою і охайністю, яка панує як на вулицях, так і в оселях німців. Наша господиня влаштовує велике прибирання через день: пилососить, натирає серветками меблі, постійно щось миє, пере, чистить... Тут практично немає сміття і на вулицях - лише після великих масових гулянь, але на ранок швидко наводять лад комунальники. В Україні у нашому місті зупинки громадського транспорту зазвичай завалені сміттям. Автобусна зупинка містечка, де ми зараз мешкаємо, завжди ідеально чиста. При тому, що поблизу неї зовсім немає смітника”, - поділилася враженнями Наталя з Чернігівщини.

3. Стандарти архітектури

Прискіпливість німців проявляється і в їх ставленні до архітектурного порядку. У містах тут не прийнято склити балкони, а приватні будиночки у містечках і селах витримані в одному стилі.

“Мій чоловік в Україні займається склопакетами. Це досить прибутковий бізнес, адже окрім заміни старих вікон, завжди є охочі склити балкони у будинках нових. У Німеччині ми оселилися у великому місті, і перше, що мене вразило - відкриті балкони. Не тільки в історичному центрі, а навіть на околицях я не побачила жодного балкона, який би вибивався із загальної стилістики будинків. Ми звикли використовувати балкони які комори для зберігання хламу і консервації, пускаючи “в діло” кожен сантиметр жилплощі. Німці ж навіть у невеличких квартирках залишають свої балкони пустими - заради квітів і естетики”, - говорить одеситка Тетяна.

4. Школа без домашніх завдань

Українські школярі, які пішли навчатися до німецьких шкіл, були приємно здивовані відсутністю домашніх завдань. Час після школи тут прийнято витрачати на відпочинок, секції, спорт, і навіть старшокласники не засиджуються за уроками до півночі.

“Вчитися без домашки - круто! У нашій школі не задають домашніх завдань взагалі, - говорить семикласник Віктор. - Ми живемо у селі, тож до школи їздимо на шкільному автобусі. Оскільки діти назад добираються також автобусами, то час завершення уроків у школі є однаковим для всіх: три дні на тиждень до 13.00, два дні на тиждень у нас “довгі дні”, коли навчаємося до 15 години. Звісно, після уроків ми вже можемо відпочивати”.

5. Ціни на сигарети

Для курців Німеччина - некомфортна країна, адже вартість тютюну тут одна з найвищих у ЄС. Українці, які звикли купувати цигарки за ціною до 2 євро, тут переплачують за шкідливий для здоров'я товар у три-чотири рази.

“Мій стаж паління вже понад 40 років, і питання відмови від куріння є дуже болючим. Коли ми тікали з родиною до ЄС, мене попереджали, що тут цигарки будуть дорогі, але називали ціну за пачку у 5-6 євро. Виявилося, що у Німеччині пачка моїх цигарок “середнього класу” коштує майже 8 євро. Зараз я відмовився від сигарет, купую тютюн і роблю самокрутки - так виходить значно економніше”, - поділився досвідом Володимир з Волині.

6. Варений буряк і напівфабрикати

Де б не опинилися українські господині, на другий день вони повинні зварити на новому місці свій фірмовий борщ. Втім у європейських магазинах дуже складно знайти “наші” сало, буряк, капусту та сметану, тож українкам доводиться шукати місцеві замінники. Дивує наших жінок і асортимент крамниць, який складається переважно з напівфабрикатів, заморожених продуктів і нарізок.

“Сучасні німкені здебільшого не витрачають свого часу на приготування їжі. Наші господарі беруть у кафе чи супермаркетах готову їжу, яку треба лише підігріти. Ковбаса, сир і хліб тут продаються порціонними нарізками, а буряк і навіть яйця - вже звареними. Сніданок для німців - це здебільшого бутерброди з усілякими намазками, на вечерю може бути піца чи смажені ковбаски. Наше “золоте правило” про те, що раз на день потрібно їсти гарячу першу страву, тут не працює, а суп часто готують хворим людям, яким потрібна дієта”, - розповідає Галина з Донеччини.

7. Сортування сміття

В Україні останні роки велося чимало розмов щодо сортування сміття, однак на практиці воно відбувалося дуже вибірково. У Європі діють суворі правила щодо відходів, і за неправильне сортування можна отримати штраф.

“Нам потрібен був час, аби розібратися із системою сортування відходів: папір у синій контейнер, пластик - у жовтий… Кожен вид сміття тут вивозять за окремим розкладом. Зараз літо, тож контейнер з біо-відходами, які потрібно викидати просто у бак без пластикового пакету, швидко перетворюється на розсадник для мух та опаришів. Приємним відкриттям стало те, що у Німеччині можна здавати пластикові пляшки та алюмінієві бляшанки. Їх приймає спеціальний апарат у супермаркетах, а за кожну пляшку ми повертаємо собі 0,25 євро”, - говорить Марина з Вінниці.

8. Європейські цінності і третя стать

Українців старшого віку та консервативних поглядів, які вперше виїжджають до Європи, дещо шокує свобода європейських цінностей і зокрема те, як вільно себе почувають тут представники ЛГБТ-спільноти. Окреме здивування викликає і графа “третя стать” в офіційних німецьких анкетах.

“Щойно ми вийшли з потяга у Берліні, нас зустрів інформаційний плакат, на якому два чоловіка рекламували презервативи. У телевізійній рекламі тут також постійно показують представників нетрадиційної орієнтації. Нещодавно прапор ЛГБТ вивісили над Бундестагом і мечеттю. Коли оформлювали онуків до школи, в анкеті потрібно було обрати стать не з двох варіантів, а з трьох. Я 35 років пропрацювала вчителем у школі і все це сприймаю через призму впливу на дітей. Втім розумію, що ми знаходимося у Європі, тож повинні з розумінням ставитися до місцевих цінностей, навіть якщо вони нам не подобаються”, - поділилася власними враженнями Галина Петрівна з Чернігівщини.

9. Страхова медицина і черги в лікарню

У Німеччині медичне страхування є обов'язковим, а всі медичні послуги надаються лише за наявності поліса про страхування. Медичне страхування може бути державним або приватним. Українським біженцям у Німеччині на перший час оформлюють безкоштовне державне медичне страхування, за яким можна обирати собі лікарів різних профілів і отримувати певний перелік послуг - за попереднім записом. У разі термінового звернення до лікарні, доведеться запастися терпінням, адже без запису для пацієнтів тут існує загальна черга, у якій можна провести кілька годин.

“Ми живемо у німецькому селі, тож, коли у дитини піднялася температура до 40, я попросила господарів викликати лікаря. Мені сказали, що лікар не приїде, а дочку потрібно самим везти до лікарні. При цьому нам порадили поїсти, взяти із собою воду і теплий одяг - бо пробути в лікарні ми можемо до ночі. Через годину ми доїхали до міста, дитина горіла у мене на руках, бо температура не збивалася. У приймальному відділенні нас посадили у загальну чергу, де ми провели близько двох годин. Звісно, в Україні ми стикалися із чергами. Але я була впевнена, що у Європі все відбувається так швидко, як показують нам у кіно. Однак у приймальних відділеннях німці проводять значно більше часу, адже наші лікарі звикли швидко приймати хворих, а тут кожному пацієнту буде приділено стільки часу, скільки потрібно. Не зважаючи на буркотіння тих, хто чекає свої черги”, - розповіла киянка Наталя.

10. Податки на бездітність, церкву і дощ

Система оподаткування в Німеччині досить складна і дуже відрізняється від української. Усі платники податків тут отримують свій податковий клас, за яким і відбувається відрахування із заробітної плати. При цьому бездітні громадяни будуть платити в казну більше, ніж ті, що мають дітей, а батьки-одинаки - менше, ніж батьки, що перебувають у шлюбі. Окрім податку на прибуток, у Німеччині існують церковний податок та податок на солідарність, який німці платять для того, щоб фінансувати неприбуткові федеральні землі. У деяких регіонах діє і так званий “податок на дощ”, який місцеві платять на обслуговування зливних каналізацій.

“У Німеччині нас зустрічала російськомовна волонтерка, яка і розповіла про особливості німецького оподаткування. Дівчині 28 років, вона неодружена і не має дітей - значить належить до першого, “поганого”, податкового класу. У неї є дві великі собаки, за якіх доводиться платити податок на тварин, і старий автомобіль, за який відраховують чималий транспортний податок. За словами волонтерки, у її ситуації вона зараз платить понад 50% податків. Водночас дівчина одразу заспокоїла мене, пояснивши, що мати-одиначка у Німеччині отримує “хороший” податковий клас, тож мені при влаштуванні на роботу платити доведеться значно менше”, - розповіла Інга з Житомира.