Половині біженців з України в Чехії потрібна психологічна допомога

Військова травма, страх за членів сім'ї, які залишилися в Україні, або будинок, до якого вони хотіли б колись повернутися. Стрес від поганого соціально-економічного стану, некваліфікованої роботи, яку їм доводиться виконувати, незважаючи на вищу освіту, чи неадекватного житла.

Це лише деякі з причин, через які біженці, які приїхали до Чехії з України, дуже часто страждають від психологічних проблем. Зокрема, згідно з поточним опитуванням, проведеним PAQ Research, Національним інститутом психічного здоров'я (NÚDZ) та Інститутом соціології Академії наук, 45% з них страждають від симптомів депресії або тривоги настільки, що їм рекомендується консультація психіатра.

Таким чином, близько 75 тис. зі 160 тис. дорослих біженців нині потребують професійної допомоги.

Симптоми у 42% дорослих відповідають помірній формі депресії, у 14% – тяжкій депресії, а у 7% – навіть дуже тяжкій формі цього психічного захворювання. Для порівняння, минулого року лише у 8% населення Чехії були симптоми помірної депресії, тобто приблизно вп'ятеро менше. 23% біженців страждають на помірну тривожність. У чехів цей показник значно менший, всього близько 7%.

Симптоми депресії, від яких страждають біженці, включають, наприклад, проблеми зі сном, негативне уявлення себе, почуття безнадійності чи втома. Тривожність – це переважно нервозність, занепокоєння чи дратівливість. Крім депресії, це може бути реакцією на травму.

"Вони борються з порушеннями сну, не можуть нормально їсти та нормально функціонувати", - розповіла раніше в інтерв'ю український психолог Світлана Таванцева, яка працює на терапевтичній лінії "Случатко".

Симптоми частіше виникають у жінок, які становлять понад 70% біженців у Чеській Республіці.

Однак ті, хто прибув з України, часто не здогадуються, що це ознаки психічного захворювання. Тільки менш як третина з них визнають це. "Як правило, молоді люди віком до 30 років більш чутливі до симптомів, що відповідає меншій стигматизації психічних захворювань у цій цільовій групі", - зазначив Петро Вінклер, директор NÚDZ. У той же час вони частіше страждають на деякі захворювання: як мінімум помірно виражена депресія або тривожність зустрічаються у 59% біженців у віці до тридцяти років.

Крім віку частота виникнення психічних проблем також пов'язана з життєвою ситуацією. З ними найчастіше стикаються ті, чиї родичі залишилися в Україні або чий будинок було зруйновано під час бойових дій. 51% тих, хто живе в Чехії у тяжких матеріальних умовах, також мають психологічні проблеми.

«Ситуація на роботі також впливає. Найгірше доводиться людям, які не мають роботи, а також тим, хто працює на значно менш кваліфікованих посадах, ніж вони працювали раніше», — пояснила аналітик PAQ Research Мартіна Каванова. Це також пов'язано з більш слабким психічним здоров'ям тих біженців, які не говорять чеською мовою, або тих, хто живе в гуртожитках.

Ситуація ускладнюється тим, що біженці неохоче звертаються по необхідну їм допомогу. Поки що це зробили лише близько 3% із них.