Пожежа в притулку для біженців у Німеччині: під підозрою опинилися росіяни і німецькі радикали

Пожежа у притулку для українських біженців, яка сталася минулого тижня недалеко від Вісмара у Німеччині, викликала великий резонанс. Доки триває слідство і немає офіційних результатів розслідування, суспільство висуває свої версії щодо інциденту, а політики роблять гучні заяви. Так, німецькі можновладці публічно висловлюють своє обурення подією і намагаються загасити радикальні настрої населення. Водночас український Омбудсмен одразу висловив своє обурення від події і звернувся із закликом не пускати російських мігрантів до ЄС.

UAMEDIА розбиралася, які версії висувають щодо причин пожежі у таборі під Вісмаром, і кого підозрюють у можливому підпалі.

Офіційно

У понеділок німецька поліція завершила обстеження місця пожежі у згорілому притулку для біженців у Грос-Стремкендорфі, однак поки не встановила причину займання приміщення і продовжує розслідування.

Як повідомлялося раніше, пожежа у великому будинку з солом'яним дахом, де мешкали 14 біженців з України, спалахнула у середу ввечері.

Оскільки незадовго до події біля притулку було намальовано свастику, органи державної безпеки країни допускають підпал і підозрюють політичне підґрунтя злочину.

Далі постає питання: кому заважали українські біженці, і хто міг наважитися на підпал, який міг призвести до загибелі людей. Доки слідство мовчить, суспільство та офіційні особи вже висувають свої версії.

Версія 1: Російський слід

Після пожежі уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив Facebook свою «стурбованість щодо подальшого стану безпекової ситуації у країнах, де наразі перебувають біженці з України».

При цьому український омбудсмен звернувся до урядів країн Європейського Союзу із закликом тимчасово «утриматися від прийняття рішень щодо надання прихистку чоловікам призовного віку, які ухиляються від мобілізації в Російській Федерації».

Такий заклик Дмитро Лубінець аргументує тим, що українці дедалі частіше стають жертвами у місцях надання притулку.

«Особливо в умовах, коли російські громадяни чоловічої статі в умовах мобілізаційної кампанії, оголошеної Путіним, масово покидають Російську Федерацію і часто в грубій формі висловлюють своє незадоволення та погрожують фізичною розправою українським жінкам та дітям за кордоном», - йдеться у заяві уповноваженого ВР з прав людини.

Мотиви

Війна України з Росією триває з 2014 року. Від початку повномасштабного вторгнення російського агресора у лютому 2022  загинули тисячі військових і мирних жителів, сотні дітей були вбиті російською армією, мільйони людей втратили свої домівки. Цілком логічно, що українці сьогодні просякнуті ненавистю до усього, що пов’язане із Росією. При цьому, тікаючи від російського агресора в Україні, військові біженці зустрічаються із росіянами за кордоном, і, якщо ті підтримують путінську політику, нерідко виникають конфлікти і сутички.

У Німеччині на початок 2022 року проживало майже 1,5 млн росіян – тих, хто емігрував із РФ до Європи п’ять, десять, двадцять років тому і вже отримали громадянство країни. Більшість російських німців європеїзувалися, дивляться на війну в Україні очима цивілізованого світу і засуджують путінську агресію. Коли в лютому цього року українці почали тікали від війни, на вокзалах Німеччини їх зустрічали російськомовні волонтери, які і сьогодні допомагають з оформленням документів, перекладами, пошуками житла і роботи. Перебуваючи в Німеччині, але тільки вивчаючи мову, багато українців прагне потрапити саме до російськомовних лікарів, адвокатів та вчителів німецької. Адже до 2022 року в Німеччині проживало постійно кілька тисяч українців, натомість російська діаспора тут становила понад 7% населення усієї країни.

Українці і російські німці переважно конфліктів не мають. Втім є серед вихідців із РФ і ті, які душею і тілом повністю підтримують путінську політику. Саме вони намагаються образити чи принизити українців сьогодні, і саме з ними трапляються конфлікти у Німеччині. Росіяни «з Путіним в голові» можуть робити дрібні пакості – наприклад, пробити шини в колесах з українськими номерами. Подекуди трапляються і словесні суперечки з образами.

Окреме місце у стосунках українців і агресивно налаштованих росіян займає шкільний булінг. Так, російські діти, які вже кілька років вчаться у німецькій школі, можуть публічно ображати або принижувати українських школярів. На жаль, випадки агресії у навчальних закладах з боку дітей росіян дедалі частішають, тому українські біженці шукають можливості відокремитися від таких сусідів за партою. Хоча знову ж таки, поряд з агресивними дітьми, є й інші російськомовні, які намагаються підтримувати українських школярів і усіляко допомагають в адаптації їх у новій школі.

Окрім російських німців, які давно проживають у Німеччині, цього року до країни прибувають і нові російські мігранти. Це або ті, хто не підтримує політику РФ, засуджує її агресію щодо України і намагається відсторонитися від своєї батьківщини. Або ті, хто банально тікає від мобілізації чи санкціонованого «життя без МакДональдз». Серед останніх можуть траплятися агресивно налаштовані щодо українців особи. Але здебільшого нові російські іммігранти обирають мовчати, а часто намагаються навіть видати себе за українських утікачів, аби не наражатися на конфлікти.

Таким чином, теоретично підпал українського притулку під Вісмаром могли здійснити агресивно налаштовані росіяни. Однак більшість російських німців ставляться до українських біженців дружньо і допомагають у скрутній ситуації.

Версія 2: Німецькі радикали

Якщо українці у пожежі, що сталася минулого тижня, перш за все, кинулися шукати російський слід, то представники Німеччини найперше підозрюють власних радикалів.

Зокрема, голова Ради у справах біженців Мекленбурга-Передньої Померанії Ульріке Зеєманн-Кац, аналізуючи події під Вісмаром, поскаржилася у п'ятницю на посилення ворожості та агітації проти біженців по всій землі. Вона підкреслила, що українські біженці, які були відкрито ображені на вулиці, все частіше звертаються до неї.

Водночас лідер Соціально-демократичної партії Німеччини Саскія Ескен звинуватила консервативних політиків у розпалюванні настроїв проти біженців.

"Заяви останнього часу про прийом прохачів притулку в Німеччині безвідповідальні, і вони готують ґрунт не тільки для соціального розколу, але зрештою і для таких злочинних діянь", - заявила вона.

«Кожен, хто обмовляє військових біженців у соціальному туризмі, повинен запитати себе, яку роль він відіграє в ненависті та агітації, що згодом призводить до насильства», - сказала Ескен.

Звинувачення українських біженців у «соціальному туризмі», до яких апелює Ескен, пролунали наприкінці вересня від лідера Християнсько-демократичного союзу Німеччини Фрідріха Мерца. Згодом політик вибачився за свої слова, однак серед населення країни радикальні настрої проти українських біженців, на жаль, не зникли.

Мотиви

Німеччина від початку повномасштабної війни в Україні прийняла вже понад мільйон українських військових утікачів. Ця країна є однією з найдружніших щодо біженців у ЄС, адже надає, окрім прихистку, ще матеріальне забезпечення біженцям, оплачує житло, мовні і професійні курси. Зокрема, у землі Мекленбург-Передня Померанія станом на середину жовтня проживало вже понад 22 тисяч українських біженців, що рятуються тут від російської агресії.

Німеччина є однією з найтолерантніших і найпривітніших до біженців країн ЄС. Тут вже проживають мільйони мігрантів з різних куточків світу, яким надається державна підтримка. Сирійці, афганці, сомалійці, а також вихідці з інших країн живуть тут «на соціалі» роками, але тягар їх утримання лягає на плечі самих німців – платників податків.

Пересічному німцю доводиться важко працювати, аби утримувати сім'ю, сплачувати дороге житло і одні з найдорожчих у ЄС комунальні послуги, економлячи на електриці. При цьому він зі своєї зарплати повинен відраховувати податки на утримання мігрантів, які не працюють, а насолоджуються життям у толерантній і дружелюбній до всіх Німеччині.

Питання «Warum?» назрівало давно. Однак цього року країна впустила ще понад мільйон українців, а ціни і комунальні послуги підвищили в рази. При цьому німці розуміють, що їх країна готова сплачувати всі потреби мігрантів, тоді як з них самих здиратимуть останню шкуру за газ. У таких обставинах антимігрантські настрої легко можуть стати мотивами для злочину радикально налаштованих громадян Німеччини.

При цьому більшість німців з розумінням сприймає ситуацію, приймає у своїх будинках українських біженців і допомагає матеріально.

Мітинг у «селі ганьби»

Після пожежі у притулку для біженців у відомому виданні "Bild" вийшла публікація під назвою «Грос-Стремкендорф, село ганьби», автор якої, Франц Вагнер, недвозначно висловився щодо причетності місцевих жителів до підпалу.

«Назва вашої місцевості відома лише туристам Балтійського моря. До пляжу 15 км. Це було правильне місце для тих, хто зневірився знайти відпочинок. Тих, хто втік від лихоліття війни, для людей, які жили в підвалах. Місцевість на узбережжі Балтійського моря славиться своїми стравами з креветок або смачною камбалою. І раптом, миле село, ти стало селом сорому. Полум'я спалахнуло у готелі, де проживають українські біженці. Їм вдалося врятувати голе життя, все інше згоріло. Їхні паспорти. І, що найгірше, фотографії їхніх близьких», - пише автор.

Журналіст також зазначив, що державні органи підключилися до розслідування справи, адже незадовго до пожежі було написано графіті зі свастикою.

«Відчувається гнів і сором. Хто ти, Грос-Стремкендорф? Ти погане село? Або зло приходить здалеку? Я знаю одне, ваше село ніколи не забудеться. Те, що сталося у вашому селі, є незбагненним», - завернувся до жителів Франц Вагнер.

Місцеві жителі після публікації висловили своє обурення і вийшли на мітинг, аби захистити честь свого села. Мер муніципалітету Блатац, до якого належить Грос-Стремкендорф, заявив, що багато мешканців незадоволені тим, що їхнє село відносять до правоналаштованих і називають «селом ганьби». Близько 100 осіб у п’ятницю вийшли із плакатами, демонструючи свою толерантність та різнобічність поглядів.

Версія 3: Серійний палій або самозаймання

У зв'язку з тим, що напередодні пожежі неподалік притулку з’явилося графіті зі свастикою, у поліції розглядають, перш за все, політичне підґрунтя надзвичайної пригоди і підпал.

Втім, як повідомляють місцеві ЗМІ, у регіоні протягом останніх кількох тижнів відбулася незрозуміла серія пожеж, внаслідок яких було знищено лісові масиви, тюки соломи, а також солом'яний будинок у муніципалітеті Блатац недалеко від Вісмара. Таким чином, займання будівлі, де жили українські біженці, може бути пов'язане із серією цих пожеж, причиною яких може бути самозаймання або підпал.

Мотиви

За словами менеджера з розміщення, пожежа у будівлі спалахнула в середу ввечері на зовнішній стороні колишнього готелю, де знаходилися 14 біженців з України та 3 вихователі. Попри спроби гасіння, полум'я підпалило очеретяний дах, через що будівля значною мірою згоріла. Збитки обчислюються мільйонами.

Теоретично притулок українських біженців міг стати об’єктом злочину серійного палія. Або ж пригода могла статися унаслідок самозаймання. Ці версії також мають право на існування до завершення слідства.

У будь-якому випадку, пожежа під Вісмаром привернула увагу до проблем українських біженців у Німеччині. І кожна версія підпалу має бути осмислена суспільством.