У Польщі перевіряють стан бомбосховищ: що потрібно знати українським біженцям і де ховатися у випадку ядерної загрози

Польська влада готується до найгіршого сценарію розвитку війни, і взялася до перевірки стану укриттів по всій країні. Заступник міністра внутрішніх справ Мачей Вонсик повідомів, що наразі 62 тисячі об’єктів мають перевірити пожежні бригади. Перевірка триватиме близько двох місяців. Оскільки бункери та укриття знаходяться в руках місцевих органів влади і мають різний стан по всій території країни, МВС Польщі хоче якнайшвидше закінчити перевірку, аби встигнути модернізувати цю інфраструктуру.

У Вроцлаві від старих оборонних споруд залишилось небагато. Під час Другої світової війни тут було побудовано п'ять укриттів і чотири підземні бункери. Це об’єкти, серед інших на площі Стшегомського, на вулицях Сталова, Ладна, Слов’янська, а на площах Новий Тарг і Сольни, а також на головному вокзалі. Пізніше, за часів холодної війни, вроцлавські кам’яниці та нові будинки зводили таким чином, аби підвальні приміщення тут могли слугувати укриттями.

Актуальний список укриттів у місті Вроцлав не оновлювався з 1998 року, розповідають у міській адміністрації. «Цей список включає понад 3000 бункерів, укриттів і схованок, де могли б знайти прихисток понад 90 тисяч людей. Частина з них з того часу перетворилася на музеї, підземні паркінги та розважальні місця, а решта так і лишилися покинутими. Тож є великі сумніви щодо аварійних виходів, вентиляційних каналів та загального стану цих приміщень, про які роками не згадували, бо просто не було такої потреби», - сказав Ромуальд Гроцкі, який у середині 90-х років керував Департаментом кризового управління Нижньосілезького воєводства.

На його думку, зараз у цих історичних укриттях не було би як сховати людей. «Навіть якби вдалося швидко адаптувати ці бункери та сховища часів Другої світової війни, цього було б замало. Адже населення Вроцлава суттєво збільшилося із прибуттям біженців з України. А ще, на відміну від, скажімо, Варшави, у нас у Вроцлаві немає метро, де люди також могли б ховатися. Тому єдиний порятунок у нових будинках наразі це – підвали та паркінги, які можуть захистити від уламків у разі вибухів, та санвузли у старих кам’яницях, де вони були окремим блоком», – вважає Гроцкі.

Наталія із Запоріжжя, яка мешкає у новому районі міста Вроцлав, розповідає: «Найперше, що я зробила, оселившись тут, запитала у власників, чи є поруч бомбосховище. У Запоріжжі у нас «прильоти» російських ракет щодня, і я не впевнена, що навіть тут, у Польщі, ми будемо в безпеці через місяць чи два». Жінка оселилася у новому будинку, тож у якості укриття тут може слугувати хіба що підземний паркінг.

У МВС Польщі повідомляють: у разі небезпеки громадян попередять гучною сиреною, яка триватиме три хвилини. Інформація про небезпеку і про те, що треба пройти до укриттів, з’явиться на телебаченні і радіо. У МВС працюють над створенням сучасного мобільного застосунку, який показуватиме розташування і доступність бомбосховищ по всій території Польщі.