- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
Як наші біженці долають шлях до паспорта ФРН: історія простого українця з Донецька - ексклюзив
Екс-бізнесмен із столиці Донбасу опинився у Німеччині проїздом через Київ і почав життя знову
Пересічний громадянин України Віктор Радченко практично вже втретє почав життя заново. Його звичний світ, як і для мільйонів українців, остаточно зазнав краху у 2014 році, після захоплення Донецька російськими бандами.
Тоді він, разом із дружиною та двома маленькими дітками, виїхав із столиці Донбасу до Києва. Взяти встигли тільки невелику суму грошей та документи.
У Донецьку Віктор мав власний бізнес в IT-cфері, нормальну квартиру та дачу за містом. Стандартний набір життєвого сервісу для представника середнього класу... І все це дісталося загарбникам.
Після початку повномасштабної війни у 2022 році Віктор з дружиною залишив вже Київ та вивіз родину до Німеччини. Тепер він працює, винаймає власне житло і готується до наступного кроку - хоче отримати німецьке громадянство.
Його історія наочно показує, який шлях проходять українці, які приїхали до ФРН за тимчасовим захистом, але вирішили пов'язати з Німеччиною своє подальше життя.
Перший крок: почав із німецької
Після переїзду Віктор облаштувався у містечку Геттінген (земля Нижня Саксонія) і відразу пішов на мовні курси. Спочатку пройшов рівень B1, потім взявся за B2. Перший іспит не склав - не вистачило лише 2 балів. Дізнавшись від однокурсників про можливість повторної спроби, записався ще раз і врешті-решт отримав сертифікат B2.
Саме після цього він почав активно шукати роботу. Часу сплило доволі.
У червні 2025 року Віктор влаштувався до Koithahns Harzer Landwurst Spezialitäten GmbH - масштабного підприємства, яке виробляє ковбаси, м'ясні консерви, стейки, шніцелі та іншу продукцію для магазинів, бістро і ресторанів. Почав з самої важкої та малооплачуваної посади. Згодом трудовий договір став безстроковим.
1 грудня 2025 року він переїхав у власну орендовану квартиру. Згодом придбав у кредит уживаний автомобіль.
Наступна мета - змінити статус
На підприємстві Віктор поки працює на допоміжній посаді. Хоча має університетський диплом України за напрямом - "Управління бізнесом". Документ пройшов оцінювання в німецькому Центральному відомстві з питань іноземної освіти ZAB.
Тому після 15 місяців роботи Віктор звернувся до керівництва із пропозицією перевести його на кваліфіковану посаду - наприклад на напрямок логістици, закупівель, планування виробництва чи управління змінами.
Для нього це не лише питання кар'єри. Віктор хоче перейти з тимчасового захисту за §24 AufenthG на інший вид дозволу на проживання, який дає можливість претендувати на громадянство.
"Я вже чотири роки прожив у Німеччині. Ще рік - і зможу подаватися. Але мені потрібно змінити параграф ВНЖ", - пояснює нам Віктор.
На Батьківщину наш земляк повертатися не збирається
"Я в Україні втратив все, що мав. А війні кінця-краю не видно. Тут, у Німеччині, вже хоч якась база для старту у більш-менш гідне життя вже є, тож знову кидати все і знову починати з нуля не маю вже ані сил, ані бажання", - розповів для Uamedia Віктор Радченко.
Що каже закон ФРН?
За чинним §10 Закону про громадянство ФРН для стандартної натуралізації потрібно 5 років законного постійного проживання. Але на момент отримання громадянства людина не може залишатися лише на дозволі за §24 - цей параграф прямо входить до переліку статусів, які не підходять для натуралізації.
Водночас попередні роки законного проживання не обнуляються після зміни статусу. Берлінський Welcome Center прямо пояснює: при переході з одного законного дозволу на проживання на інший попередній термін проживання продовжує враховуватися.
Тобто людині, яка чотири роки прожила за §24, не потрібно після отримання робочого ВНЖ відраховувати нові п'ять років з нуля.
Blue Card - не єдиний шлях
У планах Віктора фігурує EU Blue Card, однак для громадянства вона не є обов'язковою.
Звичайний дозвіл для кваліфікованого працівника з вищою освітою за §18b AufenthG також є статусом, з яким можна претендувати на натуралізацію. Для нього потрібні визнана або порівнювана в Німеччині вища освіта та кваліфікована робота. Причому робота за §18b не обов'язково повинна точно відповідати спеціальності диплома. Допоміжна некваліфікована робота для цього не підходить.
У випадку Віктора є ще одна умова (йому 45 років). При першому отриманні §18b після досягнення цього віку у 2026 році зарплата повинна становити щонайменше 55 770 євро брутто на рік, якщо людина не може підтвердити достатнє пенсійне забезпечення.
Тому цифра 51 270 євро, яку наш земляк спочатку використав у зверненні до роботодавця, не є актуальним універсальним порогом для §18b.
Для EU Blue Card за §18g діють інші цифри. У 2026 році загальний мінімум становить 50 700 євро брутто на рік, а для дефіцитних професій та деяких молодих фахівців - 45 934,20 євро. Для Blue Card робота вже повинна відповідати академічній кваліфікації заявника.
Для власників §24 перехід саме на Blue Card має додаткові юридичні нюанси через §19f Закону про перебування. Чинне роз'яснення німецького МВС допускає послідовний перехід із тимчасового захисту на Blue Card, однак §24 і Blue Card не повинні діяти паралельно. Тому такий перехід варто оформлювати через свою Ausländerbehörde, не відмовляючись від §24 самостійно наперед.
Якщо нинішній роботодавець не запропонує Віктору кваліфіковану посаду на відповідних умовах, він планує шукати її в іншій компанії.
Від §24 до німецького паспорта: як виглядає шлях
Для українця, який приїхав до Німеччини після початку повномасштабної війни, схема може виглядати так:
Отримати тимчасовий захист за §24. Він дозволяє легально жити й працювати у ФРН. Німеччина автоматично продовжила чинні дозволи українців за §24 до 4 березня 2028 року.
Вивчити німецьку та вийти на роботу. Для громадянства достатньо щонайменше B1. Віктор уже має B2. Також варто завчасно провести визнання або оцінювання українського диплома, якщо людина планує отримувати робочий ВНЖ як кваліфікований працівник. Для натуралізації мінімум B1 прямо встановлений законом.
Перейти з §24 на статус, який підходить для громадянства. Для людини з вищою освітою це може бути §18b або EU Blue Card за §18g. Blue Card не є обов'язковою. Важливо, щоб на момент натуралізації людина вже мала допустимий законом статус.
Легально прожити у ФРН 5 років. Зміна §24 на робочий ВНЖ сама по собі цей строк не запускає заново. Якщо Віктор безперервно й законно проживає у ФРН із 2022 року, п'ятирічний термін для нього може спливти у 2027 році. Конкретну початкову дату в кожній справі визначає орган з питань громадянства за документами про перебування.
Виконати інші умови громадянства. Потрібно підтвердити особу і громадянство, знання німецької не нижче B1, знання правового та суспільного устрою ФРН, відсутність серйозних кримінальних правопорушень та виконати вимоги щодо забезпечення себе і членів сім'ї. Також заявник підписує декларації про прихильність до демократичного конституційного ладу та історичної відповідальності Німеччини.
Скласти Einbürgerungstest. У тесті 33 запитання, на виконання дають 60 хвилин. Для успішного результату потрібно правильно відповісти щонайменше на 17. Вартість тесту - 25 євро.
Подати заяву на громадянство. Це робиться у Staatsangehörigkeitsbehörde за місцем проживання. Збір для дорослого становить 255 євро. Німецький уряд попереджає, що розгляд заяви може тривати 18 місяців або довше.
При цьому спочатку отримувати постійний Niederlassungserlaubnis не обов'язково. Закон дозволяє натуралізацію, зокрема, власникам Blue Card та низки робочих дозволів на проживання.
Власник Blue Card за бажанням може окремо отримати постійний дозвіл на проживання: після 27 місяців кваліфікованої роботи та сплати пенсійних внесків, а за знання німецької на рівні B1 - вже після 21 місяця. Для самого громадянства проходити цей проміжний етап не потрібно.
Замість епілогу
Історія Віктора поки не закінчена. Він вже добре знає німецьку мову, у нього є робота, визнаний український диплом і чотири роки життя у Німеччині. Тепер головне завдання - перейти з тимчасового захисту на відповідний робочий статус. А далі, якщо всі інші вимоги будуть виконані, - подаватися на громадянство.
P/S
Умови надання робочих ВНЖ і зарплатні пороги у ФРН переглядаються, як правило, щороку. Наведені суми актуальні на 2026 рік.