Як українських біженців приймають у Німеччині

Ті, хто тікає від війни, яку розв'язав в Україні Кремль, опиняються в різних країнах найчастіше без засобів для існування та даху над головою. Влада європейських країн намагається надати українським біженцям усі можливості для інтеграції у суспільство та повернення до нормального життя: потрапивши на Захід важливо вивчити мову країни, яка приймає біженця, та постаратися знайти роботу. Не всі країни однаково успішні в такій допомозі. Як українці вливаються у німецьке суспільство, і що для інтеграції робить адміністрація ФРН, вивчали в Euronews .

Куди їдуть українці?

Абсолютно точної статистики щодо від'їзду з України немає у жодної організації. Облік ведуть прикордонні органи, місцева влада та міжнародні організації. Найбільш детальну статистику регулярно публікує Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Згідно з цими даними, практично всі країни ЄС прийняли у себе понад 10 тисяч українських біженців. За межами Євросоюзу серед країн куди тікають жителі України виділяються Росія (близько 900 тисяч), Молдова (півмільйона біженців) та Туреччина (майже 150 тисяч). Менше їдуть до Білорусі (близько 30 тисяч), Ізраїлю (35 тисяч) та Швейцарії (приблизно 56 тисяч). Щонайменше 20 тисяч українців опинилися в Грузії.

Серед лідерів з прийому біженців - Польща, куди потрапляє фактично половина від усіх, хто виїхав, а також Угорщина та Румунія, які прийняли по мільйону людей. Чи стануть усі вони переселенцями та біженцями в інших країнах? Згідно з опитуваннями, близько 45% тих, хто втік від війни, хочуть повернутися додому за першої нагоди, як тільки мирне життя буде відновлено. Зрозуміло, переважна більшість таких охочих погоджується на повернення лише за умови, що влада перебуватиме в руках української адміністрації.

За даними УВКБ ООН, дві третини тих, хто втік за кордон, заявили, що поки що не мають наміру повертатися додому. То ж більшість українців поки хочуть залишитися і розпочати нове життя десь у Європі. У тому числі чимало охочих влаштуватися і в Німеччині.

Прискорена інтеграція для охочих

Число біженців з України, зареєстрованих у німецькому Центральному реєстрі, наближається до мільйона: на початок серпня 900 479 громадян України зареєструвалися в Німеччині з початку війни 24 лютого 2022 р., пише баварська "Зюддойче цайтунг" (Süddeutsche Zeitung). Ніхто не знає, скільки їх насправді перебуває у країні. Деякі з біженців, можливо, поїхали до інших країн або повернулись додому, так і не пройшовши реєстрацію. Інші залишаються у ФРН, але не заявляли про себе у місцевих органах влади. Ясно одне: сотні тисяч українців стали частиною повсякденного життя Німеччини, і багато хто з них залишиться тут на тривалий термін.

Багато хто на подив спокійно облаштовується на новому місці, пише Süddeutsche Zeitung. Серед осіб, що приїхали, 121.000 подали заяви на отримання допомоги на дітей. На середину літа, 265.000 потенційно працездатних людей зареєструвалися у центрах зайнятості. Лише за перші три місяці війни 12 000 українців знайшли у Німеччині роботу. Порівняно з іншими потоками біженців владі простіше їх приймати у країні. Ймовірно, це відбувається ще й тому, що, на відміну від інших мігрантів, для українців одразу включили “зелене світло”: директива ЄС дозволяє їм жити та працювати в Європі з першого дня та без необхідності проходити паперомістку процедуру отримання притулку.

Українським біженцям сьогодні простіше, ніж мігрантам 10-15 років тому

Багато українців, які втекли до Німеччини, хочуть швидко вивчити німецьку. Спеціальний інтеграційний курс зможуть пройти понад 150 тисяч, а близько 57 тисяч біженців уже розпочали навчання, за даними Федерального відомства у справах міграції та біженців. Люди тільки недавно втекли від війни, і багато хто сподівається скоро повернутися додому. Тому "така велика кількість бажаючих добровільно вивчати німецьку мову не є чимось само собою зрозумілим", коментує представник Федерального відомства з інтеграції. З іншого боку, безкоштовні мовні курси - це привілей, який дається далеко не всім, хто шукає захисту. Через півроку після початку війни зрозуміло, що українцям багато в чому легше, ніж іншим особам, які шукають захисту у німецької держави. Це цікаве спостереження з погляду федеральної політики інтеграції.

Ситуація може загостритись у деяких районах Німеччини, особливо якщо спочатку дуже висока готовність допомогти біженцям ослабне. Такою є ситуація в Баварії: сьогодні з Мюнхена надходить все менше пропозицій про розміщення біженців з України, а волонтерів, як кажуть у місті, знайти все складніше.

Інші налаштовані оптимістичніше: перший наплив охочих допомогти вже пройшов, але багато громадян, як і раніше, готові надати кімнату на кілька тижнів, - за даними організації Unterkunft Ukraine, яка сьогодні змогла запропонувати безкоштовне проживання 40.000 біженців. Проте українські мігранти дедалі частіше стикаються з бюрократією. Так, їм більше не дозволяється залишати місце проживання, де вони отримують соціальну допомогу.

Загалом, однак, відсутність будь-якого тиску з боку влади та мінімум бюрократії помітно відрізняються від попередньої міграційної політики, коли особи, які шукали захисту держави, жили в комунальних квартирах від кількох місяців до кількох років, а інтеграційні курси оплачувались лише в тому випадку, якщо вони мали хороші перспективи залишитися у ФРН. Зараз федеральний уряд хоче поліпшити становище осіб, які тривалий час перебувають у “підвішеному” стані: так, мовні курси для всіх прохачів притулку входять до програми інтеграції.

Діти з українських сімей у німецьких школах

Як показало ще одне дослідження, інтеграція українських дітей до німецьких шкіл має гарні перспективи. Рівень освіченості в кожній віковій групі серед українців є добрим порівняно з іншими європейськими країнами. Проте нестача вчителів у Німеччині стає головною перешкодою на шляху до успіху в освіті, розповів телеканал Welt.

Згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень IFO, до середини липня близько 150.000 українських дітей та підлітків були записані до загальноосвітньої або професійної школи в Німеччині. Згідно з проведеним інститутом опитування, 52% мігрантів мали намір залишитися у ФРН як мінімум на два роки, а 46% респондентів мають намір повернутися до України найближчим часом.

"У країні було виявлено велике бажання допомогти, і Німеччина доклала великих зусиль для організації нових місць навчання в школах, - розповів президент асоціації вчителів Хайнц-Петер Майдінгер. - Вчителі повідомили про однаково або приблизно однаково високий рівень освіти з більшості предметів. Звичайно, є відмінності, але головна проблема – це німецька мова”. Тому за ранньої інтеграції українських дітей та молоді до загальноосвітніх класів, у тому числі й з метою соціальної інтеграції, інтенсивна мовна підготовка посідає центральне місце.

Що допомагає та що заважає інтеграції

Хоча близько мільйона українців з початку війни оримали прихисток в Німеччині, перспективи їхнього працевлаштування неясні, пише Deutsche Welle. Згідно з директивою ЄС, біженці з України отримали статус захисту в ЄС на строк до трьох років, а також доступ до медичного страхування та ринку праці.

Вже понад 350 тисяч українців зареєстровано для пошуку роботи в Німеччині, причому багато хто з них зазнає труднощів. Мюнхенський інститут економічних досліджень IFO провів у червні опитування майже 1000 українських біженців і з'ясував, що не менше ніж 90% респондентів хотіли б знайти роботу в Німеччині, але лише половина з них це вже зробили.

У багатьох галузях німецької економіки відчувається гостра нестача кваліфікованих робочих рук. Федеральне агентство з працевлаштування повідомило про майже   900.000 вакансій у червні 2022 р., особливо  у сферах транспорту та логістики, продажу та охорони здоров'я.

У ході опитування, проведеного IFO серед 1000 менеджерів з персоналу в німецьких компаніях різних галузей, 83% назвали відсутність знань німецької мови головною перешкодою для можливості працювати. Причому багато українців говорять кількома мовами, але знання німецької мови в Україні не поширене. "Мовні навички - це головна проблема", - сказала DW науковий співробітник IFO Тетяна Панченко, додавши, що "йдеться про знання не лише німецької, а й англійської".

Багато українців, які жили у східних регіонах, де зараз триває війна, добре володіють російською мовою, англійську до ладу не вивчили. Недостатнє знання мов призвело до того, що третина опитаних готові погодитися на роботу нижче за свій кваліфікаційний рівень.

Понад 85% біженців, згідно з опитуванням IFO, мають або вищу освіту, або іншу професійну підготовку. Але щоб працювати в Німеччині в будь-якій регульованій галузі (наприклад, водієм вантажівки або фармацевтом), претенденти повинні спочатку отримати визнання своєї професійної кваліфікації. Без офіційного визнання українських дипломів вони не мають права працювати у Німеччині – і це ще одна перешкода на шляху до інтеграції.