Українські біженці розповіли соціологам про те, як їм живеться на чужині

У ході опитування українських біженців 82% респондентів заявили, що в країні перебування набули статусу тимчасового захисту, 1% — набули статусу біженця, 1% мають посвідку на постійне проживання. Про це повідомляє Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова.

Крім того, 4% біженців з України подали або подають документи на набуття статусу тимчасового захисту, 0,8% подали або подають документи на набуття статусу біженця, 10% не мають статусу тимчасового захисту або біженця та не подавали документи (найбільше серед біженців, перебувають у країнах, що не входять до Європейського Союзу (51%).

Джерела засобів існування

Говорячи про основне джерело засобів існування, 28% респондентів називають матеріальну допомогу з різних джерел (помітно найчастіше таку відповідь дають біженці в Німеччині — 48%).

19% назвали попередні грошові заощадження, 12% - постійну роботу в країні перебування, 12% - тимчасову роботу (або підробітки) в країні перебування, 0,6% - доходи від бізнесу в країні перебування, 0,2% - студентську стипендію в країні перебування, 9% - дистанційну роботу в Україні, 0,8% - доходи від бізнесу в Україні, 2% - пенсію.

Проблеми

Серед головних проблем, що турбують під час перебування за кордоном, найчастіше біженці називають тривогу за те, що відбувається в Україні (87,5%), тривогу за родичів, близьких людей, що залишилися в Україні (80%), тугу за Батьківщиною (70%).

Незнання мови країни перебування як головну проблему називають 65% біженців (частіше про неї повідомляють українські біженці у Німеччині – 80%). Ще 35% респондентів назвали серед проблем труднощі у комунікації з місцевим населенням через незнання мови.

Серед головних проблем, що турбують, 43% біженців також назвали матеріальні проблеми, нестачу грошей (помітно рідше таку відповідь дають біженці, які перебувають у Німеччині — 25%).

Матеріальне становище

Оцінюючи власне матеріальне становище у країні перебування, найчастіше респонденти зазначають, що їм грошей вистачає лише з харчування і придбання необхідних недорогих речей (таку відповідь дають 59,5%).

Ще 12% відповіли, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти, 21% — що загалом на життя вистачає, 5,5% — забезпечені, і 1% — що можуть дозволити собі придбати практично все, що хочуть.

При цьому власний довоєнний рівень добробуту в Україні респонденти оцінюють значно вище — 45% відповіли, що до війни жили забезпечено.

15% заявили, що могли собі дозволити придбати практично все, що хотіли, 26% — що загалом на життя вистачало, 11% — вистачало лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей, і 2% ледь зводили кінці з кінцями.

Допомога

Відповідаючи на запитання, чи отримували вони будь-яку допомогу під час перебування за кордоном, 78,5% респондентів відповіли, що отримували допомогу від державних органів країни перебування (серед біженців, які перебувають у країнах, що не входять до ЄС, таку відповідь дають лише 33 %).

32% отримували допомогу від волонтерських організацій, 23% - від родичів, знайомих, друзів, 14% - від закордонних фондів, установ, підприємств (помітно частіше - у Польщі (30%) та країнах поза ЄС (27%), 13% - від релігійних організацій, 6% від української держави, 4,5% від підприємства, на якому працюють (або працювали), 7% опитаних відповіли, що не отримували жодної допомоги.

43% респондентів відповіли, що отримували грошову допомогу (з будь-яких джерел) у достатній кількості (найчастіше таку відповідь дають у Німеччині — 76,5%), 42% — отримували, але недостатньо, 10% не отримували, а 4% — що не потребують такого виду допомоги.